Про подію

[{"insert":" Григорій Гавриленко зацікавився абстракцією десь у кінці 1960-х, коли розпочав експерименти з перетворення натюрмортів і ню на систему ритмізованих, динамічних частин. Упродовж чверті століття він вперто створював абстрактні композиції, намагаючись в акварельній техніці творити образи, де поєднувалися прості форми із складними оптичними ефектами. Пейзаж чи жіночу фігуру він показував через накладання чистих кольорів у кількох площинах.\n\nПро авторський метод Гавриленка — показати звичне як чудесне, майже іконічне, про трагічну самотність художника, що не проникла у його чисті й світлі твори, розповідатиме мистецтвознавиця і есеїстка Діана Клочко.\n"}]