Про подію

[{"insert":" Музей Ханенків представляє першу за майже двадцять років велику виставку робіт одного з ключових українських художників-шістдесятників. В експозиції — понад 100 творів: живопис, графіка, лабораторні начерки та ілюстрації до книжок, над якими працював Гавриленко. Усі вони походять із найбільшої приватної колекції робіт митця, що належить відомому колекціонеру й мистецтвознавцю Едуарду Димшицу (Eduard Dymshyts).\n\n Кураторка виставки — Лізавета Герман (Liza German), історикиня мистецтва.\n\n Григорій Гавриленко (1927–1984) — видатний український художник 20 століття, який був одним із полюсів тяжіння культурного середовища Києва своєї доби. Художня практика Гавриленка поєднала живопис, графіку, книжкову ілюстрацію та лабораторні начерки, в яких він послідовно випрацьовував нову пластичну мову. \n\n Назва виставки відсилає до знакової серії творів Гавриленка — ілюстрацій до «Vita Nova / Нове життя» Данте (1965). Водночас ця назва прочитується і як формула практики Гавриленка з його пошуком «чистоти людини і світу», і як обіцянка повернення її до сучасного вивчення та популяризації.\n\n Присутність Григорія Гавриленка в культурному житті Києва другої половини 20 століття є незаперечною і водночас досі недостатньо окресленою. Донині немає критичного корпусу знання про його творчість, його роботи лишаються недоступними широкому загалу, ані напряму в музеях, ані в публікаціях. \n\n Заповнити цю лакуну покликана виставка Музею Ханенків. Проєкт пропонує уважне прочитання спадку Гавриленка як спосіб глибше зрозуміти українське мистецтво 20 століття. \n\n Виставку супроводжуватиме каталог із понад 200 творами Гавриленка — перше сучасне видання такого обсягу й значення.\n\n Кураторка виставки: Лізавета Герман\nКомісар проєкту: Едуард Димшиц\nКоординаторки проєкту: Ганна Рудик, Ірина Тимошенко\n\n Архітекторки експозиції: Ксенія Білик, Анна Рябова\nГрафічний дизайн експозиції: Марія Колосова\nМенеджерка колекції Едуарда Димшица: Марія Луцька\n\n Партнери проєкту: ГО «Фундація Богдана та Варвари Ханенків», «Колекція Едуарда Димшица».\n"}]