Про подію

[{"insert":"Виставка з фокусом на один твір у межах спільного проєкту з The Naked Room «Театр у контексті». До експозиції увійшов диптих Павла Ковача\nПавло Павлович Ковач, художник, реставратор необарокового живопису і, як його часто називають, учитель, пройшов усі «–ізми» в мистецтві. Те, що він робить останні кілька десятиріч, інтуїтивно тяжіє до категорії так званого нефігуративного або абстрактного мистецтва. Але Павло Ковач говорить, що його полотна реалістичні, адже абстракціонізм означає абстрагування від дійсності, а він цього принципово не прагне."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Для художника важлива категорія часу. На його полотнах немає минулого і майбутнього — художник знаходиться тут і зараз, у процесі творення живописної матерії. Так само й глядачі переживають побачене в моменті, а не конче спираючись на вже знані культурні коди й минулий досвід."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Павло Ковач говорить, що до створення представленого диптиху його підвели враження від вкотре прочитаних текстів теолога Павла Флоренського про глибоко духовне відчуття невловимого стану — переходу від видимого до невидимого, від зовнішнього до внутрішнього. Але також художник говорить, що не хоче навʼязувати глядачеві власну думку, й тим паче відчуття, і залишає нас наодинці з власними співпереживанням живопису. А теологія нагадує, що без темряви не є можливим світло, а перший день життя на землі рівноцінно містив як вечір, так і ранок."},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}}]