Про подію

[{"insert":"Виставка у формі танцювальних нарисів-досліджень пропонує новий погляд на українське поетичне кіно – не як застиглу естетичну традицію, а як живу, чуттєву практику, що відкриває простір для емоційної й тілесної емансипації. Українське поетичне кіно – водночас частина кінематографічного канону й багатогранний мозаїчний феномен, який не піддається однозначним інтерпретаціям.\n\nУ його структурі танець стає не просто рухом, а багатозначною дією: він втілює пам'ять і національну ідентичність, відгукується на травми війни, еміграції, втрат. Водночас він є метафорою свободи, способом вивільнення емоцій, єднання з природою та зв'язку з забутими предками.\n"}]