Про подію

[{"insert":"Артефакти памʼяті. Виставка з фондів Дому Франка\n\nРівно 110 років тому, 28 травня 1916-го, Іван Франко відійшов у вічність. Його смерть у часі Першої світової війни стала для української громадськости болючою втратою, адже тогочасний авторитет Франка, попри недугу останніх літ, важко переоцінити.\n\nВін був постаттю не з підручника чи банкноти (як для нас сьогоднішніх), а другом, колегою, сучасником, учителем, батьком і чоловіком, сусідом, живим прикладом і натхненником…\n\nПохорон Франка, детально описаний У «Ділі» за 2 червня 1916 року, перетворився на справжню десятитисячну маніфестацію національної єдности.\n\nПриродно, що в наступні роки вшанування українського Мойсея відбувалося передовсім у пропам’ятному ключі. У фондах Дому Франка зберігається значна кількість афіш та повідомлень про заходи, пов’язані з пошануванням видатного українця – концерти, виклади, що зазвичай супроводжувалися збором коштів на встановлення гідного нагробка на місці його вічного спочинку. Ювілейні точки – 5, 10 роковини смерти – представлені повніше. Частину цих документів, реставрованих і оцифрованих, ми демонстрували на попередніх фондових виставках.\n\nЦьогоріч пропонуємо вашій увазі справжню сенсацію – відреставровану металеву ритуальну посудину, в якій естафета наколесників (велосипедистів) у травні 1933 року, з нагоди відкриття пам’ятника Франкові на Личаківському цвинтарі, привезла землю з його рідних Нагуєвич.\n\nТож, яка історія цієї посудини? Які нові факти вдалося встановити у процесі реставрації? І найцікавіше: що від 1933 року зберігалося всередині неї і лише зараз стає доступним для гостей Музею? Про це ви зможете дізнатися на відкритті виставки за участі художника-реставратора виробів з металу Олександра Павлюка, а також фондових працівників Музею.\n\nТакож на всіх учасників події чекає музично-поетичне дійство.\n\nДо зустрічі у Домі Франка!\n"}]