Про подію

[{"insert":"У своїй практиці художник працює з образом як із живою матерією. Сюжети громадяться в його голові, наче великі гори — повільно, щільно, багатошарово. Потрохи він дістає їх звідти, аби не впали, — малює, вирізає, шукає колір, який живе на межі між площиною і тілом.\n\nЦі роботи — про накопичення, про спробу втамувати зорову спрагу, про радість торкатися матеріалу: дерева, фарби, поверхні. З відстані вони виглядають як плакати — чіткі, ритмічні, кольорові. Але при наближенні відкривають дрібні деталі, сліди процесу, несподівані текстові або типографічні фрагменти. Десь форма розчиняється, десь виростає в рельєф.\n\n«Малюю Картинки і Вирізаю з Дерева» — це виставка про пошук рівноваги між ремеслом і жестом, між раціональністю та інтуїцією. Про те, як із хаосу образів народжується нова мова — кольору, фактури й дотику.\n"}]