Про подію

[{"insert":"Під час Голокосту шафи, стіни, каналізації, дупла дерев, печери й порожні могили ставали сховками, де виживання залежало від тимчасової невидимості. Ці простори створювалися з потреби моменту та його терміновості, часто в місцях, для цього зовсім не призначених. Водночас вони мусили залишатися майже незмінними на вигляд, щоб виконувати свою задекларовану функцію.\n\nОблаштування, забезпечення таємності або, навпаки, викриття ставали справою пересічних людей: тих, хто ховалися, переховували і допомагали чи перешкоджали і видавали. Зараз ці сховки є частиною квартир та житлових будинків вулиць, парків, чи навіть підземної інфраструктури.\n\nЛьвів є одним із міст, де сховки та досвіди, що їх наповнювали, стали частиною щоденних маршрутів. Як жити з ними, поруч і всередині? Що робити, коли вони, нікого не питаючи, стали частиною приватної історії?\n\nПід час події спільно спробуємо знайти відповіді на ці та інші питання разом із:\n▪️ Наталією Ромік, художницею, архітекторкою, авторкою проєкту \"Номадичний архів штетла\".\n▪️ Кубою Шредером, куратором, доцентом Академії образотворчих мистецтв у Варшаві,\n▪️ Ліаною Бліхарською, історикинею, архівісткою Міського медіаархіву.\nМодеруватиме розмову Богдан Шумилович, історик, доцент кафедри культурології УКУ, афілійований дослідник Центру міської історії.\n\n***\n\nПублічна програма та виставка \"З місця на місце: історії з розпорошених архівів\" є частиною проєкту \"REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину\". Проєкт \"REHERIT 2.0\" реалізується Центром міської історії та Центром \"Регіональний розвиток\" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.\n"}]