Про подію

[{"insert":" Година в черзі здається нескінченною (і має щільну, «важку» текстуру), тоді як щасливий день пролітає непомітно. Наше сприйняття, емоції та увага створюють індивідуальний «рельєф» для кожної хвилини.\nАнрі Бергсон розділяв час на «механічний» (години, хвилини) та «чисту тривалість» - безперервний потік внутрішнього досвіду, де минуле, теперішнє і майбутнє злиті в одне ціле. Життя не складається з окремих застиглих кадрів; воно є постійним становленням і трансформацією. Текстура металу розмиває чіткі межі предметів. Одне вікно перетікає в інше, колір неба змішується з кольором асфальту. Кадр фіксує не статичну точку, а сам процес змін, роблячи бергсонівську тривалість видимою.\n«Текстура тривалості» - це концептуальний художній прийом. Він показує плин часу, фіксуючи його рух у межах одного статичного кадру. Метал як пензель художника: нерівна, шліфована, зім'ята або фактурена металева поверхня, відзеркалює наприклад у собі фасади будинків, ламає чіткі лінії архітектури. Вона перетворює вікна та стіни на м'які мазки фарби. Сонце рухається, машини їдуть, люди йдуть, ця «картина» на металі безперервно змінюється щосекунди. Фотографія фіксує лише один невловимий момент цієї тривалої трансформації.\n"}]