Про подію

[{"insert":"Історія Личаківського цвинтаря починається 1786 року, коли австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених біля львівських храмів. Відтак Личаківський є одним із найдавніших комунальних цвинтарів Європи. \n\nУ ньому втілено історію стилів і пластичних ідей за майже 250 років, що їх використовували в оформленні родинних надгробків, меморіальних плит, меморіальних хрестів, портретів померлих. \n\nУ найдавнішій частині цвинтаря класицизм, ампір, історизм можна ідентифікувати за декоративними елементами. А що ближче до XX століття, тим більше з’являлося скульптур – як окремих, так і біля капличок, які створювали скульптори з солідною академічною освітою. У цей період цвинтар перетворили на парк для прогулянок містян, і так тривало аж до початку Другої світової війни.\n\nЯкою була скульптурна практика підрадянського періоду? І як вона змінилася в часи відновлення незалежності України?\n\nПро скульптурні образи Личаківського цвинтаря мистецтвознавиця Діана Клочко розповідатиме на восьмій лекції її авторського циклу «Скульптура і скульптори України».\n"}]