Про подію
[{"insert":"Сергій Сабакарь @sergiisabakar повертається до The Naked Room із персональною виставкою «Вправи в тилу», що об’єднує серію графічних і анімаційних робіт. Художник звертається до війни не як до події, а як до досвіду, вкоріненого у тілі, побуті, пейзажі. Назва виставки — така-собі самоіронія — описує спробу осмислити складну реальність через регулярну мистецьку практику. В цих «вправах» Сабакарь не шукає терапії чи втечі, а навпаки — вивчає, як війна вкорінюється в щоденне сприйняття, візуальну мову й індивідуальну пам’ять. Роботи в експозиції стали продовженням роздумів, розпочатих Сергієм ще у 2019 році в межах спільної виставки з Анною Щербиною «Подорожні нотатки»."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Експозиція складається з кількох частин: двох монументальних графічних пейзажів — неба і землі, закутих у чорні поліетиленові пакети; портретів самого художника, колег-цивільних і друзів-військових, створених під час їхнього перебування в тилу; а також циклу анімацій на різних гаджетах, розміщених на штативах. Камери на цих пристроях спрямовані на графічні роботи, але не відтворюють їх. Натомість вони транслюють сценки з (вже трохи забутого) політичного життя України — бійки та розмови депутатів у стінах Верховної Ради — легко впізнавані й подекуди абсурдні у своїй відірваності від контексту."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Графічні ландшафти Сабакаря позбавлені природної краси — вони ввібрали зламану геометрію повоєнної землі. Через розтрощене дерево, викривлений портрет, жест, вирваний із новинного кадру, художник розкладає акт насильства на складові — і залишає глядачів сам на сам із тишею цих зображень."},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}}]
