Про подію

[{"insert":"В рамках ретроспективної програми «Поетичне кіно. Витоки» дивимося стрічку «Земля» (1930) Олександра Довженка.\n\nГлорифікована в Україні після смерті Довженка, авангардистська стрічка, заборонена через 9 днів після виходу в прокат, породила чи не найбільшу кількість контроверсійних тлумачень. Сповнена ліричного пантеїзму, й водночас утопічної екзальтації, вона продемонструвала всю неоднозначність українського цивілізаційного вибору 1920-х, кульмінацією якого стала драматична колективізація.\n\nОлександр Довженко – чи не найвизначніша й водночас найконтроверсійніша – постать української культури радянської доби. У своїй творчості він розробив політичний і культурний проект України, далекий від догматичного комунізму: в цьому – умовно авангардистському – проекті парадоксальним чином поєднувались футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм. Здатність мислити міфологічно, позачасово, обіймаючи цілі історичні епохи й асоціюючись із власним народом, робить Довженка постаттю цілком героїчною.\n\nУ 2012-му році «Земля» на замовлення Довженко-Центру була відреставрована. Новий музичний супровід для фільму створив український етно-хаос гурт «ДахаБраха», музика якого переорієнтовує акценти «Землi» з ідеологічних на загальногуманістичні.\n"}]