Про подію

[{"insert":"Життя як той солодкий доторк, прохолодний вогкий сум і гіркий темний смуток, те нестерпне бажання бути і пошук Бога в усьому, що довкола і бачити Його у Ближньому. І цінність життя в тій цілості, не запереченні чи униканні, а прийнятті і зміні себе і дійсності, в тому що кожного разу ми переходимо в нову якість, досвід що нас формує. Спрага життя. Життя як потік ніжності й тепла в доторку, в ковтку повітря і в пахощах трави, в дитячому гомоні, в хаосі який поглинає і ти тонеш, безладу, (як свідчення зовнішньої боротьби), в упорядкованості в якій намагаєшся віднайти втрачене ( віднайти рай ), в спогадах що оберігають і дають грунт, щоб прямувати далі, прямувати до Бога, пізнаючи себе, прямувати до Бога, хоч Бог і є все…"},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Ця виставка про життя, точніше про те що робить життя життям. Це острівці опори, що дають змогу руху і пізнання себе і дають нам силу ставати кращими. Це про той світ який ми формуємо навколо нас, бесіди з друзями, знайомства, речі в яких закладено стільки спогадів, книги завдяки яким ми можемо поринути в розмову з тими кого вже немає, це ті крихти доброго, що ми визбируємо, щоб утворити, побачити той світ у якому прагнемо бути. Реконстркуція раю. "},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Даний виставковий проєкт виник з намагання затримати ті цінні митті життя, утворити з них певний простір життя, що охоплює як сакральне так і світське, те що вони є цільними а не розділеними, що через них обох ми пізнаємо себе і пізнаємо Бога. Експозиція утворена таким чином, що є певне чергування ікон і живописних полотен, що творять цілість. Ікони розташовані по принципу життєвого циклу в церкві: хрещення, перша сповідь, шлюб, похорон. Тоді як живопис показує ті миті, що формують, що говорять про тяглість, причетність, про віднайдення себе, про часткову присутність раю і пекла вже зараз."},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}}]