Про подію
[{"insert":" Друга світова війна та Голокост у сучасному українському дискурсі про російське вторгнення","attributes":{"bold":true}},{"insert":"\n\n Український публічний дискурс про повномасштабне російське вторгнення має характерну рису – тенденцію порівнювати цю війну з Другою світовою війною та Голокостом. Такі порівняння не з’явилися спонтанно у 2022 році, вони були присутні раніше, а їхнє походження сягає 2014 року, проте їх поширення після 24 лютого утворює особливий дискурсивний патерн, що став помітний як в Україні, так і за кордоном.\n\nСемінар буде присвячений презентації та обговоренню дослідницького проєкту \"Дискурси війни\", метою якого є аналіз та інтерпретація різних форм історичних аналогій в українському публічному дискурсі, щоб встановити, як візуальні та текстові паралелі формують наративи про триваючу війну і водночас як вони взаємопов’язані з колективною пам'яттю про минулі події. Нас цікавить роль, яку історичні аналогії відіграють у конструюванні минулого, розумінні сьогодення та уявленні про майбутнє, як вони впливають на процеси ухвалення рішень, освіту, державну політику тощо. \n\nОсобливістю цього дослідницького проєкту, що фінансується Фондом польської науки в рамках програми \"Для України!\", є обширна база даних та архів таких історичних аналогій, що налічує 65 000 записів (як текстових, так і візуальних). Цей набір даних зібрано автоматично з усього україномовного сегмента інтернету (основні соціальні мережі, вебпортали та YouTube) за період із 24.02.2022 по 24.02.2023, тобто опубліковані впродовж першого року повномасштабного вторгнення. Цей масив джерел проаналізовано за допомогою якісних, кількісних методів, а також методів з використанням штучного інтелекту (тематичне моделювання).\n\nПід час публічної презентації результатів дослідження ми запрошуємо вас обговорити, як історичні аналогії присутні у розумінні сучасних подій, а також як це впливає на пам'ять про Другу світову війну та Голокост як такі, і що означають такі комеморативні гасла, як \"Ніколи більше\", для колективної пам'яті про минулі події.\n\nСпікери\n\nПавел Добросєльський — кандидат філософських наук, перекладач з англійської мови, доцент Інституту польської культури Варшавського університету, Польща. Автор монографії \"Spory o Grossa. Polskie problemy z pamięcią o Żydach\" (\"Суперечки про Яна Томаша Ґросса. Польські проблеми з пам'яттю про євреїв\"), Instytut Badań Literackich PAN, Warszawa; та співавтор і співредактор колективної монографії \"Ślady Holokaustu w imaginarium kultury polskiej\" (\"Сліди Голокосту в польській культурній уяві\"), Wydawnictwo Krytyki Politycznej, Warszawa 2017. Керівник дослідницького проєкту \"Я пережив нацистів, я переживу рашистів\": Друга світова війна та Голокост у сучасному українському дискурсі про триваюче російське вторгнення\".\n\nЄвген Захарченко — доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Викладач курсів \"Історична політика в Україні\", \"Голокост: політика пам'ять, репрезентації\", учасник міжнародних проєктів, стипендійних програм та семінарів у галузі студій пам'яті в США, Австрії, Польщі.\n\nПодія відбудеться в межах семінару \"Дискурси війни\", організованого Варшавським університетом та Фондом польської науки, а також Центром міської історії в рамках публічної програми \"Джерело як вибір\". \n"}]