Про подію

[{"insert":"Рахель Ауербах знають передусім як авторку хроніки Варшавського ґетто, одну з трьох членів групи доктора Рінґельблюма \"Онег Шабат\", що пережили Голокост. Менш видимою та доціненою є її робота зі свідками та свідченнями під час судового процесу Айхмана в Єрусалимі. І майже зовсім невідомою є львівська частина біографії Ауербах як публічної інтелектуалки, пов'язаної з філософсько-математичною школою Казимира Твардовського, їдишомовним журналом \"Цуштаєр\" і середовищем авангардної літератури та мистецтва. Саме у Львові Рахель Ауербах надрукує свої перші вірші, напише безліч статей, зустріне подруг-однодумиць і познайомиться з людьми, котрі змінили мистецькі та літературні ландшафти, проявить себе як вправна організаторка освітніх та видавничих процесів, професійна лекторка та редакторка.\n\nЛьвів між великими війнами не був містом, комфортним для \"інших\" за походженням, для інтелектуалів, що симпатизували \"не тим\" політичним течіям, а також для жінок, котрі хотіли професійно реалізуватись. Це були часи політичної та соціальної напруги, складної економічної ситуації та непростих виборів. Водночас це був час сміливих ідей, палких дискусій, оригінальних відкриттів та нових можливостей.\n\nРахель Ауербах приїхала до Львова у 1920-х і назавжди покинула місто у 1930-х. Тут вона вчилась, працювала, дружила та намагалась створити нове їдишомовне інтелектуальне середовище. Під час прогулянки ми поговоримо про її шляхи та перехрестя, родину та спільноту, вибори та виклики. А також про те, де шукати Львів в діяльності Ауербах, а де можна знайти сліди Рахелі у Львові.\n"}]