Про подію

[{"insert":"Запрошуємо на відкриття виставки Ярини Шумської «Затамувавши подих» — про проживання втрати близької людини та віднайдення опори. Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стипендії»\n\n\nУ роботах Ярини Шумської «затамований подих» постає як художній жест, виставка розгортається в трьох експозиційних просторах, оформлених як тематичні інсталяції з живопису, об’єктів, світлин, відео перформансів і тексту.\n\n«Проте домінантним медіа та визначальним елементом усе ж є живопис. Головна героїня усієї історії – сама Ярина та порожнеча, яка залишилася після втрати і якій художниця у різний спосіб надає форми, веде розмову, усенсовлює,» – описує форму і сюжет виставки кураторка Дарина Скринник-Миська.\n\n\nУ кожній залі Ярина Шумська ділиться персональним досвідом життя після втрати — від заціпеніння та болю до спроби відновити життєву рівновагу.\n\n\n«Проживаючи досвід втрати – людина змінюється, у новий спосіб відчуває, сумує, радіє. Цей шлях відображений в тілі. Воно все пам’ятає, поєднуючи внутрішній і зовнішній світ. Воно збалансоване, коли є відчуття заземлення і тривання, коли воно в дії. У перформансі, тіло постійно в усвідомленому русі. Мабуть, тому ця практика є настільки актуальною сьогодні. Перформанс – це також про співбуття з іншою людиною. І саме в іншому, ми можемо краще розгледіти себе. Інколи ми повторюємо чиїсь рухи, щоб поговорити з власним тілом, з собою. Нам усім важливо сьогодні мати за що триматися, щоб діяти, допомагати, бути присутніми одне для одного. У тілі чи не кожного з нас знайдеться болюче місце, що потребує загоєння. Та коли рани наповнюються любовʼю, наступає зцілення, що дає віру і силу творити, отже, життя,» – розповідає про свою мистецьку практику Ярина Шумська.\n\nКонцепційний вимір проєкту резонує з ідеями австрійського психотерапевта та філософа Віктора Франкла про сенс буття, вкоріненого в дії, турботі й любові, яка не зникає після втрати.\n\n\n"}]