Про подію

[{"insert":"Інтернаціональні початки їхньої охорони та приклад Войцєха Дідушицького у 1880-х рокахЗапрошуємо на лекцію Ольги Заречнюк, що продовжує публічну серію \"І буде місто…\"."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"У 1880 році газетами розійшовся заклик вивчати і зберігати дерев'яні церкви на території Галичини. Автором тексту був молодий граф Войцєх Дідушицький (1848-1909). Заможний землевласник з відомого роду, політик-консерватист, автор низки літературних творів, граф був ще й новопризначеним консерватором пам'яток. Таким чином, він офіційно представляв державну політику Австро-Угорщини – вивчати і зберігати спадщину на її території в усій її різноманітності."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Характерно для освіченого європейського аристократа свого часу, Дідушицький захоплювався мистецтвом, насамперед античним та ренесансним, багато подорожував містами Греції та Італії. Газета \"Діло\" іронізувала, що граф, мовляв, краще знається на будинках в Атенах, аніж в рідній Галичині. Що спонукало Дідушицького подивитися на рідний край? Як здебільшого греко-католицькі сільські церковці почали займати все більше його уваги і уяви? Як він розвивав інфраструктуру для їхнього дослідження у Львові? Чому сучасні польські дослідники прохолодно поставилися до захоплення графа, називаючи його тексти ненауковими? Чому цю тему він покинув, присвятивши їй неповне десятиліття? "},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Під час лекції спробуємо віднайти відповіді на ці та інші запитання, звертаючись до документів з Австрійського державного архіву у Відні та до публікацій самого автора з початку 1880-х."},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}}]