Про подію

[{"insert":"🔳 У європейській традиції екслібрис — це завжди вираження смаку, статусу та ідентичності.\n\nУже понад п’ять століть ця камерна графічна форма поєднує функцію, стиль і символ. Від гербів бібліофілів доби Ренесансу до сучасних лаконічних знаків — екслібрис лишається простором зустрічі читачів, книжок й художників.\n\n🔲 Виставка «Знак присутності» пропонує подивитись на екслібрис не лише як на маркер власності, а як на візуальний слід у культурі — лаконічний, іронічний, промовистий. А також як символ присутності читача в книзі та приналежності книги до певної збірки.\n\nВ українському контексті екслібрис набував особливого значення. В умовах заборон, втрат і переміщень він ставав знаком гідності, способом самовираження й ідентифікації.\n\n◾️ На виставці представлені екслібриси авторства художників і художниць, які формували сучасну візуальну мову малих графічних форм: Софії Караффи-Корбут, Стефанії Гебус-Баранецької, Петра Холодного, Остапа Оброца, Сергія Хижняка, Богдана Сороки, Мирона Яціва та інших. Адже цінність екслібриса полягає не лише в тому, що він позначає власників книги, а значною мірою також у тому, хто його створює.\n\nХудожник чи художниця надає екслібрису ритму, глибини, інтонації — він перетворює марку на мистецький жест. У цьому — головна принада екслібриса: він завжди говорить подвійним голосом, але художник завжди звучить голосніше.\n\n◽️Окремий пласт експозиції — екслібриси львівських книгозбірень доби Австро-Угорщини та міжвоєнної Польщі — свідки глибоких традицій бібліофільства.\n\nУ світі, що дедалі більше стає цифровим і знеособленим, екслібрис нагадує: і книга, і графіка — це завжди про контакт. Про відбиток руки, ритм лінії, обраний шрифт, персональне «Я тут був». Ці малі автографи залишають по собі не слід власності, а слід присутності — тих, хто творив культуру читання, культуру книги і книжкового знака.\n\n🖤 Щиро дякуємо Юрію Завербному за надання екслібрисів з власної колекції до експонування!\n"}]